Інвестор — не ворог: як захистити капітал і побудувати чесну економіку
ОВ Україні досі живе небезпечний стереотип: бізнесмен — значить «олігарх», інвестор — значить «прийшов, украв і втік». Цю міфологію активно підживлюють популізм, досвід 90-х років і пропаганда, зацікавлена в тому, щоб країна залишалась бідною та керованою. Але правда в іншому: без бізнесу не існує економіки. Без інвестицій не буває зростання. А без довіри до грошей — не буває майбутнього.
Якщо ми хочемо підняти країну після війни, ми маємо змінити ставлення до підприємців. Ми повинні побудувати економіку, в якій капітал не боїться заходити, не боїться залишатися і прагне працювати тут, в Україні. Інвестор — не ворог. Інвестор — партнер. Але держава має це довести справами.
Чому інвестори обходять Україну стороною?
Ми любимо повторювати, що в нас дешева робоча сила, родюча земля, зручне географічне положення. Все це правда. Але цього недостатньо. Тому що в нас є три ключові проблеми, які відлякують будь-якого серйозного інвестора:
Відсутність гарантій збереження капіталу.
Судова система.
Адміністративний тиск.
Що потрібно змінити?
Принцип «спокій за капітал» має стати основою.
Економічний паспорт регіону.
Інвестиційні хаби в деокупованих регіонах.
Захист інвестора через омбудсмена.
Як залучити іноземний капітал?
Прозорі правила.
Публічні гарантії від держави.
Міжнародний арбітражний супровід.
Малий і середній бізнес — основа майбутнього
Інвестор — це і людина, яка відкрила СТО в Балаклії. Або пекарню в Славутичі. Або ферму на Полтавщині. Ми маємо стимулювати саме тих, хто створює бізнес із нуля:
кредити під 5% на розвиток;
скасування ЄДР для підприємців-військових;
податкові канікули на перші 2 роки;
співфінансування за рахунок фондів ЄС та донорів.
Висновок
Сьогодні Україна стоїть перед вибором: залишитися країною з хронічною недовірою до бізнесу чи стати платформою нового економічного зростання Східної Європи. Я — за другий шлях.
Інвестор — не ворог. Капітал — не зло. Це — кисень для економіки. Це — джерело робочих місць, технологій, модернізації та податків. Ми або навчимось поважати підприємця — або знову опинимося на узбіччі глобального світу.
Як кандидат у депутати, я готовий боротися за чесні правила. За закони, які захищають бізнес, а не «кришують» його. За країну, в якій вигідно працювати, а не небезпечно. За економіку, в якій не виживають, а розвиваються.
